Методична скарбниця

Виховна година "СНІД. Небезпека і профілактика"

http://urok-informatiku.ru/vihovna-godina-pro-snid/
https://www.youtube.com/watch?time_continue=1&v=CAYNqH7aBsU
https://www.youtube.com/watch?time_continue=1&v=jSZT-ceYCaI

Урок 1-2

Тема.  Бісерне рукоділля як вид декоративно-прикладного мистецтва.

            Історичні відомості. Матеріали, інструменти, пристосування.

            Санітарно-гігієнічні вимоги, правила безпечної праці.

            Практична робота.

            Паралельне низання. Виготовлення квіточки.

Мета.  Ознайомити  учнів із бісерним рукоділлям як видом

            декоративно-прикладного мистецтва, із історичними

            відомостями про походження, виробництво і застосування

            бісеру та бісерного рукоділля, із інструментами, матеріалами

            та приладдям для виготовлення виробів з бісеру, із

            художніми особливостями українських прикрас із бісеру;

            навчити читати схеми нескладних виробів і виготовляти вироби

            за ними, дотримуватись правил безпечної праці та санітарно -

            гігієнічних вимог, організації робочого місця під час  

            виготовлення виробів з бісеру;

            розвивати художню уяву, естетичний смак;

            виховувати охайність, працелюбність, формувати шанобливе

            ставлення до народних традицій, бажання їх розвивати.

Наочність.  Інструкційні картки, вироби з бісеру і оздоблені бісером,

            додаткова література з бісероплетіння.

Обладнання.  Бісер,  дріт.

Міжпредметні зв’язки.  Історія,  українознавство.

Хід уроку

I.                    Організаційна частина.

II.                 Оголошення теми і мети уроку.

III.               Пояснення нового матеріалу. 

                                                Но в чем красуетесь, о сельски нимфы, вы?

      …Когда, лишась цветов, поля у вас бледнеют

                                       Или снегами вкруг глубокими белеют,

                                         Без оных что бы вам в нарядах помогло,

                                     Когда бы бисеру вам не дало Стекло?

                                                …Так в бисере Стекло подобяся жемчугу,

                                                Любимо по всему земному ходит кругу…

«Письмо о пользе Стекла»

М.В.Ломоносов

Слово вчителя.

     Бісер був відомий здавна. Його знали в стародавньому Єгипті, в античному світі та Візантії.  Бісер находять по всьому світу і в різних культурах. Були часи, коли бісер використовували як спосіб оплати. Він був талісманом, а також матеріалом для виготовлення чоток в буддизмі і християнстві.

    В середні віки виробництво бісеру найбільшого розквіту набуло в Венеції. Але вже наприкінці ХVIIст. бісер почали виготовляти в інших містах Італії, а також в Німеччині та Франції.    Протягом багатьох століть Венеція зберігала секрети виробництва скла. Майстри користувались привілеями, а якщо секрети виготовлення скла розголошувались, то людей страчували.

    Ось яка історія виникнення бісеру.

1.    Одного разу , дуже давно, фінікійські купці везли із Африки природну соду. На ночівлю вони зупинились на піщаному березі і почали готувати вечерю на вогні, який обклали великими шматками соди. Вранці, коли вони розгребли попіл, то побачили чарівний злиток , який був твердим, як камінь, горів вогнем на сонці, був чистий і прозорий, як вода. Це було скло.

   Слово вчителя.

  Спочатку бісер був непрозорий, але йшов час, удосконалювалась технологія виготовлення скла, люди навчились виготовляти прозоре та кольорове скло.

    В різних країнах вироби з бісеру називалися по – різному: в Індії – хар, в Ефіопії – чале, на Кубі – кояр, В Анголі – міссанга, в Болгарії, Румунії і Молдові – гардани, в Росії – ожерелки, гайтани.

    В ХV столітті привозний бісер використовували в Росії поряд з дорогоцінним камінням. Великий вклад в розвиток виробництва скла вніс М.В.Ломоносов. Він розробив технологію виробництва скла різних відтінків.

    Бісер продавався в самих модних магазинах. Його завозили з Богемії та Візантії. Утворювались центри по роботі з бісером при монастирях.

    З археологічних розкопок та рукописних джерел відомо, що бісер на Русі використовувався для прикрашування одягу вищого духовенства, аристократії та предметів культу.

     А що відомо про виготовлення бісерних прикрас в Україні?

 2.    В староукраїнських літературних пам’ятках намисто під назвою «бисьръ» зустрічається вже в Х столітті. Археологи знаходять срібні і золоті намистинки продовгастої форми, ті намистини виготовляли з прозорого скла, на поверхню клали срібну або золоту платівку, а потім знову заливали скляною масою. Не були рідкістю і бурштинові намистини, бо бурштин добувався в середній течії Дніпра. Із стародавніх намистин княжого періоду відомі металеві, характерні для Волині, Київщини та Галичини. Ці намистини мають вигляд малинових ягід.

    За козацьких часів були поширені справжні корали та перли.

    Про корали  згадують гуцулки у своїх співаночках:

                         Ой, вийду я за ворота та ще трохи далі,

                         Питається богацький син, чи маю коралі.

   В поезії Т.Г.Шевченка ми часто зустрічаємо згадки про «добре намисто»:

                         У доброму намистечку

                         В садочку гуляє.

3.     В Україні прикраси з бісеру набули особливого поширення в західних областях.  На Гуцульщині ще й досі поширені великі круглі намистини з венеційського скла. Бо зовсім без намиста дівчина бути не може. Воно оберігає її від застуди. В Україні є гарний звичай у хлопців дарувати дівчатам намисто. 

    Дробинка – це намисто, виплетене у вигляді стрічки з дрібних кольорових намистинок на шовковій основі. Для цього вживається чорне намисто для поля та біле, жовте, червоне, зелене для орнаменту. На обох кінцях «дробинки» є стрічки, якими вона прив’язується до шиї та поверх волосся на голові.         

4.    Мистецтво нанизування виробів з бісеру відродилося, стало знову популярним у 60-х роках ХХ ст. Простота  виготовлення  прикрас з бісеру, нескладні, вивірені роками, прийоми роботи, виявлення природної краси орнаментів, звучання кольорів створюють великі можливості для широкої творчої діяльності, дають можливість відносно швидко досягти вагомих результатів.

    Дуже цікавими прикрасами з бісеру та стеклярусу є так звані ґердани та силянки, підвіски до годинників, «кісники» та інші доповнення до одягу. Раніше бісер нанизували на основу з льняних воскованих ниток або кінського волосіння. Тепер для основи звичайно беруть міцну капронову нитку.

    Який же бісер ми використовуємо під час роботи?

5.  Назва слова бісер походить від арабського слова бусра, бусер – фальшиві перли. Бісер поділяється на такі групи:

 - бісер ( дрібні, злегка приплюснуті бусинки  не більші 2 мм ),

                                        

 - бусини ( великий бісер діаметром більший ніж 2 мм ),

                         

 - стеклярус – довгі палички, круглі або багатогранні ).

                         

   Бісер різноманітний по складу. Його виготовляють із прозорого та кольорового скла. Із кераміки виготовляють матовий бісер.

   Також для роботи необхідні набір тонких голок, нитки, волосінь, ножиці, дріт, замочки, сірники.

   В західних областях України здебільшого виробляють вироби на верстатах. Це верстати для виготовлення герданів.

6. Підготовка робочого місця теж потребує уваги. Щоб бісер не губився, його потрібно розкладати на ворсистій тканині. Розмір цієї тканини 40х40 см. Поряд з тканиною ставимо лампу, світло якої повинно падати на тканину. Можна використовувати також маленькі коробочки для бісеру. Їх можна виготовити самостійно з цупкої тканини, яку стягуємо по краю швом вперед голкою.

7.  Це рукоділля потребує особливої уваги і кмітливості. Яким би захоплюючим воно не було, але потрібно слідкувати  за своїм зором. Бо очі стомлюються дуже швидко. Тому потрібно запам’ятати кілька вправ для очей.

-  зігрівання очей долонями,

-  кругові рухи очей,

-  рухи по горизонталі,

-  фіксування погляду на пальцях, які то віддаляються, то наближаються.

8.   Правила безпечної праці і санітарно-гігієнічні вимоги під час роботи з бісером.

 - Робоче місце повинно бути гарно освітленим.

 - Не повинно бути нічого зайвого на робочому місці.

 - Через кожні 30 хвилин роботи потрібно робити на 10 хвилин перерву.

 - Голка повинна бути достатньо тонкою, щоб гарно проходила в бісер.

 - Зберігати голку потрібно в гольнику.

 - Забороняється відкушувати нитки, дріт зубами.

 - Ножиці на столі повинні знаходитись із зімкнутими лезами від себе.

 - Передавати ножиці кільцями вперед, тримаючи за зімкнуті леза.

 - Забороняється брати до рота бісеринки, бо їх можна дуже легко

   проковтнути.

    Слово вчителя

Сьогодні мова йтиме про квіти.  Квіти є складовою частиною українського національного костюма. Український віночок – це не просто прикраса, а й оберіг, «знахар душ». В сиву давнину їх носили тільки дівчата, плели їх тільки з живих квітів і вважали, що в них є чаклунська сила, яка здатна захистити від буд-якого лиха. Кожна квіточка у віночку лікувала дитину.

   Дівчатка починали носити віночки з трьох років. В українському віночку повинно бути 12 квіточок, і кожна – лікар, оберіг.

   Про ці квіти і піде зараз мова.

1 дівчинка.  Найпочесніше місце у віночку належало деревію. Ці дрібненькі біленькі квіточки здалеку нагадують велику квітку, її називають в народі деревцем. Коли квіти перецвітають, вітер розносить насінини далеко-далеко. Та хоч би де проросла ця рослинка, вона завше цвіте. Тому люди й вплели її до віночка, як символ нескореності.

2 дівчинка.  До віночка дівчата також вплітали барвінок, вважаючи його символом життя, бо він має лікувальні властивості. Люди вважали, що барвінок зір розвиває. Взимку відваром барвінку лікувалися від простуди. Влітку барвінком прикрашали святковий хліб, хату, плели весільні букетики.   Взагалі барвінок цілий рік шанували.

                                  Барвінок стелиться низенько,

                                  Не клякне в затінку стебло.

                                  Чи не тому в барвінка, ненько,

                                  І влітку листя зелененьке,

                                  Що від землі бере тепло?

                                  Барвінок стелиться низенько

                                  Та цвітом повниться зеніт.

                                  Чи не від того, люба ненько,

                                  Барвіночок цвіте синенько,

                                  Що синь небес бере у цвіт?

В. Василашко

3 дівчинка.  Дівчата не забували і незабудку. Як і барвінок, незабудка покращує зір людини.

        З весни квітне на присадибній ділянці. І милує око…

        Коли Господь створив світ і дав імена усім творінням, то випадково забув назвати одну маленьку квіточку, яка росла на березі струмка. Тоді обділена квітка підійшла до трону Всевишнього і попросила і її не забути, дати ім’я. На це Господь відповів: «Тебе я не забуду, не забудь і ти Мене. Ім’я твоє віднині Незабудка.»

      Пломеніє квіточка, розміром лише з нігтик дитини, легенько, чисто, довірливо. Подивишся – і не забудеш. У цій квітці ніби навіки поєдналися простота, краса і вічність.

4 дівчинка.  До віночка дівчата  вплітали також квіти вишні та яблуні, як символ материнської любові.

5 дівчинка.  Калина у віночку – символ краси та дівочої вроди, символ нашої України. Вона пов’язувалася з народженням Всесвіту. А оскільки ягідки калини червоні, то й стали вони символом крові та невмирущого роду.

                      На калині мене мати колихала,

                      Щастя – долі в чистім полі виглядала.

                      Ой, калинонько червона не хилися –

                      Від землі ти соку й сили наберися.                                                                                                                   

6 дівчинка.    Ми - безсмертки золоті, квіти в нас сухенькі,

                       І не в’януть без води, завжди, як свіженькі.

                       Любим сонце і пісок – діти це вже знають.

                       І,  як треба на вінок, враз нас відшукають.

                                                                           К. Перелісна

     До віночка вплітали також і безсмертник. Люди вважали, що безсмертник дарує здоров’я. Чи виразки, чи ранки – дуже гоїть, тому й співають славу цьому квітові життя.

7 дівчинка.  А любисток і волошка були колись птахами, що вчили людей любити один одного та бути щирими у розмовах. А як померли, то проросли двома пахучими рослинами – любистком та волошкою.

    Люди люблять їх не лише за пахощі, а й за лікарські властивості. Ними миють волосся, освіжають хатнє помешкання, купають маленьких дітей.

    Тому у віночку – це символ людської відданості, уміння бути корисним.

8 дівчинка.  Ромашка у віночку наймолодша за своїм віком. Її почали вплітати у віночок, коли переконалися, що вона приносить не лише здоров’я, а й доброту та ніжність. І вплітають її разом з гронами калини та цвіту яблуні, вишні. Переплітають з батіжком хмелю – символом гнучкості й розуму.

9 дівчинка. Мак з’явився в українському віночку в ХVI – XVII ст.. То були часи боротьби українського народу за незалежність. І розцвіла пролита кров маковою квіткою в українському вінку. Спочатку цвіт маку долучали у віночки лише ті дівчата, у чиїй родині хтось загинув у боротьбі з ворогами. До того ж мак є символом печалі й туги. Згодом мак стали вплітати до вінка шестирічної доньки, вважаючи, що він дає сон та збереже думку.

10 дівчинка.  Чорнобривці у віночку допомагають позбутися головного болю. Чорнобривці улюблені квіти українців. Ось тому і пісень та легенд про них багато.

    Давно це було. Мирно жили й трудилися люди на українській землі. Та прийшли вороги, несучи із собою сльози та горе. Вони забирали в полон хлопчиків 5 – 8 років. Завітали вони й до села, де жила Любава зі своїми дітьми. Матері шукали порятунку у бабуні Ясновидиці. І Любава прийшла до неї зі своїм синочком Карооком. Сивочола бабуня пригорнула до себе хлопчиків і, мовивши слова заклинання, перетворила їх у прекрасні кущисті квіти. Вони були чорнобровими і ясноокими, як хлопчики. «Тепер залишайтесь у матерів, і не буде у них боліти за вас серце і голова», сказала бабуся і впала, порубана ворогами. Не стало людини, яка могла б повернути життя для дітей.

    Заклякла над квітами мати. Так і зосталися в Україні Хата, Мати і Чорнобривці, як одне ціле.

11 дівчинка.  У народі кажуть, що Ружа була дуже красивою дівчиною. Вона лікує людей від сердечних хвороб. У віночку ж це – символ віри, надії, любові.

    Слова вчителя

    Сьогодні на уроці ми познайомимось із основними видами плетіння «квіточка» і плетіння назустріч.

    Учитель демонструє ці техніки плетіння на зразках за схемами 1, 2.

                                     Схема 1                           Схема 2

                                             

IV.               Практична робота

Виготовлення квітів з використанням паралельного способу плетіння

                Інструменти і матеріали: бісер різних кольорів, дріт, інструкційні

                                                            картки, схеми для плетіння

Послідовність виконання роботи

1.       Інструктаж з правил техніки безпеки при роботі з колючими та ріжучими інструментами.

2.       Техніка паралельного плетіння назустріч.

3.       Техніка плетіння « квіточка».

4.       Поділ учнів класу на 4групи.

5.       Робота учнів за інструкційними картками. Виготовлення квіточок для оздоблення предметів одягу та побуту.

6.       Слідкувати за роботою учнів. Усувати недоліки при роботі.

7.       Демонстрація моделей, які були оздоблені квітами. Захист проекту.

8.       Пропонується виставити оцінки самим учням і занести їх в таблицю

Оцінювання роботи учнів у групі

№ з/п	Прізвище, ім’я учениці	Своя оцінка	Оцінка вчителя	Загальний бал

9.       Аналіз виконаної роботи.

V.                  Закріплення нових знань і вмінь учнів.

Бесіда

1.       Чи часто ми зараз зустрічаємо прикраси з бісеру у повсякденному житті?

2.       Який спосіб нанизування ми використали під час уроку?

3.       Які вправи для очей потрібно виконувати при роботі з бісером?

VI.               Підсумки уроку.

Ось на уроці ми познайомились із історією виникнення бісеру. Із значенням квітів у житті людини. Навчилися виготовляти деякі прикраси для оздоблення виробів.

VII.             Домашнє завдання.

Підготувати бісер для виготовлення  серветки, нитки, волосінь.

Інструкційна картка № 1

Виготовлення квітки дзвіночка

Спосіб плетіння паралельний (плетіння назустріч)

1.       Набираємо 3 шт. бісеру синього кольору на дріт довжиною 25 см. 2.       Плетемо способом назустріч, тобто протягуємо дріт назустріч один одному через дві бісерини. 3.       Набираємо 3 шт. бісеру і плетемо способом назустріч, тобто протягуємо дріт назустріч один одному через дві бісерини. 4.       Далі плетемо пелюстку за схемою. 5.       Коли буде готово 5 пелюсток, то складаємо разом і робимо серединку із трьох білих бісеринок. 6.       Ось і готова наша квіточка. 7.       За цією ж схемою плетемо листочок із зеленого бісеру і прикріплюємо його до стебла квітки. Стебельце можна оформити зеленими нитками або зеленим папером.

Інструкційна картка № 2

Виготовлення квітки незабудки

Спосіб плетіння «квіточка»

1.  Беремо дріт довжиною 25см.     2.  Набираємо 6 шт. бісеру голубого кольору.     3.  Вводимо кінець дроту в першу бісеринку і набираємо 1шт. жовтого          бісеру.     4.  Вводимо цей же кінець дроту в 4-ту бісеринку і затягуємо кільце. Так          виготовляємо 5 – 7 квіточок.             Схема 1         Cхема 2         Схема 3                                                            5.  Беремо дріт довжиною 25 см для листочка.     6.  Набираємо 3 шт. бісеру і плетемо способом назустріч, тобто протягуємо          дріт назустріч один одному через дві бісерини.     7.  Набираємо 3 шт. бісеру на дріт у лівій руці і вводимо дріт з правої руки          назустріч бісеринкам на дроті у лівій руці і затягуємо дріт.     8.  Далі плетемо листочок за схемою і прикріплюємо його до стебла квітки.                                                           9.     Можна виготовити кілька пуп’янок незабудки за схемою 3.

Інструкційна картка № 3

Виготовлення квітки волошки

Спосіб плетіння паралельний (плетіння назустріч)

1.       Набираємо на дріт довжиною 25 см 3 бусинки бузкового кольору і плетемо способом назустріч, тобто вводимо дріт у 2 бісерини у лівій руці. 2.       Потім набираємо 3 бісерини на дріт у лівій руці і протягуємо дріт з правої руки у бісерини у лівій руці. 3.       Набираємо 4 бісерини і плетемо таким самим способом. На дріт, що тепер опинився у лівій руці набираємо 3 бісерини і робимо коло із них. 4.       Плетемо за схемою з 6 бісерин і на дроті у правій руці робимо коло з 3 бісерин. 5.       Далі плетемо за схемою 1. 6.       Коли будуть готові 5 пелюсток, то збираємо їх у коло і робимо середину із 7 бісерин чорного кольору (набираємо 7 бісерин на дріт і закручуємо їх в коло в центрі квітки 7.       За схемою 2 плетемо листочок використовуючи паралельне плетіння назустріч і прикріплюємо його до стебла квітки.                                     Схема  1               Схема  2

Інструкційна картка № 4

Виготовлення квітки ромашки

Спосіб плетіння паралельний (плетіння назустріч)

1.          Набираємо 5 шт. бісеру білого  кольору на дріт довжиною 25 см.              Плетемо способом назустріч, тобто протягуємо дріт назустріч              один одному через три бісерини. 2.          Далі набираємо три бісерини і плетемо за схемою 1,    використовуючи паралельне плетіння назустріч. 3.          Так плетемо 7 пелюсток квітки і збираємо їх у пучок. 4.          Серединку квітки виготовляємо з бісеру жовтого кольору,    використовуючи плетіння «квіточка», за схемою 3, або із п’яти    бісерин жовтого кольору, закручених у коло. 5.          Листочок плетемо за схемою 2 бісером зеленого кольору.    Набираємо 3 бісеринки зеленого кольору і протягуємо назустріч    дріт через дві бісерини. Далі плетемо за схемою. Готовий листочок    прикріплюємо до стебла квітки.          Схема 1          Схема 2             Схема 3